Кияни все частіше використовуть персональний електротранспорт замість авто для поїздок у центр міста чи для прогулянок.
На міні-сігвеї, гіроборді, моноколесі та електричному самокаті зручно їздити по тротуарах, швидко діставатися до потрібного місця, а також заощаджувати час та кошти на пальне.
Богдан використовує моноколесо InMotion SCV V3 Pro і гіроборд WindTech SmartBoard R10 близько півроку. «З цікавістю спостерігав за розвитком персонального електротранспорту з моменту появи оригінального Segway в 2001 році і чекав появи доступних пристроїв на нашому ринку, – розповідає мешканець столиці. – Машину зазвичай використовую для переміщення усією родиною, здійснення покупок, далеких поїздок, а для поїздок на роботу, у центр, до друзів, а також у паб обираю моноколесо, яке є повноцінним транспортом на відстанях до 10 км».
За словами Богдана, гіроборд не дуже придатний для подібних «вилазок». «Використовую його більше для фану, дочка катається», – пояснює киянин.
Пересуваючись на моноколесі, Богдан інколи виїжджає на проїжджу частину – лавірувати у потоці автомобілів змушує погане покриття на тротуарах.
«Реакція пішоходів особливо бавила на початку використання: від ступору і зависання, до бурхливих вигуків і стрибків на зустріч з емоційним: а як воно взагалі їде, а як ти тримаєшся? – розповідає чоловік. – Ще є категорія, яка вимірює нікчемним поглядом, робить козячу морду і несеться назустріч з видом “Матросова на амбразуру”.
Конфліктів не було, швидше дрібні курйози, каже киянин. «Якось на дорозі був притиснутий маршруткою, яка “облизувала” поворот, але закінчилося благополучно, тільки руки забруднилися. Потім на тротуарі дивом уникнув зіткнення з авто кур’єрської доставки, котре заїжджало у двір, – згадує Богдан. – І природно охоронці в супермаркетах зустрічають фразою:”вєлєно нє пускать”».
За словами Богдана, одна зарядка, яка триває декілька годин і якої вистачає надовго, коштує приблизно п’ять гривень.
Киянка Ольга використовує сігвей близько місяця – їздить на прогулянки, в магазини та на роботу.
«Цей електротранспорт дуже стильно виглядає, – говорить жінка. – Можу на ньому спокійно пересуватися як по дорозі, так і по тротуару. Бачила як знайомий з’їжджав по трапах в пішохідний перехід, й так само піднімався».
Від перехожих Ольга отримує виключно позитивні емоції, компліменти і запитання типу: як їздить, чи важко навчитися, де газ, де гальмо.
«З сігвеем, який має запас ходу у 40 км і дозволяє їхати зі швидкістю 18 км/год (і під гірку теж), я забула про затори й інші неприємні моменти, – розповідає киянка. – Мій щоденний маршрут змінився, бо тепер я спокійно можу попивати каву по дорозі на роботу, не отримуючи дискомфорту в транспорті».
До того ж сігвей не вимагає обслуговування, що не може не тішити, резюмує киянка.
Ще одна киянка Світлана катається на гіроборді з червня. «Використовуємо тільки для прогулянок, на дорогу, де їздять машини, не виїжджаємо, бо дуже багато ям, – розповідає жінка. – Гіроборд подарували батьки на день народження дочки – до цього був сігвей – більш безпечний, проте більший за розмірами і не дуже зручний, якщо часто користуватись».
Під час прогулянок люди зазвичай цікавляться, як нам вдається їхати, нічого не роблячи, розповідає Світлана. «Діти просять покататись, – каже киянка. – Проте є невелика проблема з собаками без намордників, які можуть проявляти агресію, – доводиться зупинятись».
Максим радить для пересування містом обрати самокат.
«Приміром, з Мінської до центру можна доїхати за 20-25 хвилин, а у разі відсутності достатнього заряду можна використати самокат без мотору, зарядка буде коштувати 4-5 гривні, – пояснює киянин. – До того ж самокат досить легкий, дуже просто складається і його зручно нести навіть у метро».
Середня ціна на електранспорт: моноколеса, самокати, гіроборди, міні-сігвеї – 15-18 тисяч гривень. «За повний заряд користувач заплатить близько 4-5 гривень, в залежності від транспорту цього вистачить на 20-40 кілометрів, – пояснює Максим. – В Україні не заборонено виїжджати такому транспорту на проїжджу частину, однак необхідно пам’ятати всі правила руху».
