ЩУРЯЧА ПОЛІТИКА

Рік Щура в політичному житті набув специфічного значення: державні посадовці користуються «щурячими ходами», аби уникнути спілкування з народом. Нещодавно у цьому мали нагоду пересвідчитися мешканці Приірпіння.

ЩУРЯЧА ПОЛІТИКАЗа кілька днів до описуваної події нашим краєм поширилася чутка про візит прем’єрки й лідери однойменного собі політичного блоку Юлії Тимошенко. (До речі, слід зазначити, що на минулих парламентських виборах з-поміж інших ця політична сила в Приірпінні отримала найбільшу підтримку виборців). Тож, природно, «фанатів» Юлі Володимирівни у Приірпінні чимало. Одні прийшли висловити невдоволення лідерці діяльністю місцевого БЮТу, інші з наміром залучитися підтримкою Тимошенко для вирішення ти чи інших питань. Чимало місцевих «фанатів» просто вирішили принагідно побачити на власні очі свою «кумирку».

ЩУРЯЧА ПОЛІТИКАКілька сотень людей зібралося вздовж вулиць біля Податкового університету, до якого приїхала Юлія Тимошенко з офіційним візитом у якості прем’єр-міністра. Зайве згадувати, що опинилася вона у цьому кріслі завдяки підтримці тих, хто стали обабіч дороги. А, може, й не зайве згадувати. Адже прем’єрський кортеж промчав повз людей прямісінько у «вотчину» затятого БЮТівського опонента (принаймні, таким його зображували у передвиборчій агітації) регіонала Петра Мельника. Там Тимошенко взяла участь в урочистому відкритті нового корпусу податкового вузу.

Офіційно у стінах податкового вузу прем’єр-міністр проводила зустріч з керівниками обласних податкових структур, роздаючи їм «наганяї» через недостатнє надходження податків до державної скарбниці. За територією податкової вотчини люди в очікуванні з надією на «аудієнцію» Тимошенко висловлювали свої версії й здогадки з приводу її візиту до політично «ворожого лігва». Одні говорили, що в уряді вирішили скоротити «кузню кадрів» майбутніх податківців, оскільки держава не має потреби в такій кількості, як їх продукують в Ірпені. Інші вважали, що Тимошенко вирішила «розібратися» з Мельником з приводу земельних конфліктів. Та всі були об’єднані (якщо не сказати – одержимі) бажанням неофіційної зустрічі Юлі з народом.

ЩУРЯЧА ПОЛІТИКАЩоправда, за дві з половиною години очікування бажаючих поспілкуватися з «недоторканою» відчутно поменшало. Проте, у тих, хто залишився чекати лідерку однойменного собі блоку – бажання очікуваного відчутно зросло. Важко добрати літературних епітетів, аби висловити загальне розчарування, коли кортеж Тимошенко на зворотному шляху хитро минув людей, поїхавши іншою дорогою. Багато хто не міг повірити, що таке взагалі могло статися. Особливо переймалася одна бабця з партійним сердечком на грудях, яка дуже хотіла «сказати Юлі щось важливе». Настільки важливе, що в розпачі й сама забула що саме.

Від такого відчаю бабця вже було зібралася йти вішатися. Проте знаючі люді відговорили її. «Не поспішайте – на цьому життя не закінчується. Юля обов’язково ще приїде до Ірпеня перед наступними президентськими виборами», – запевняли ті, хто знається на поведінці та звичках політиків.

«Навряд чи хтось з цих людей, які прийшли сюди сьогодні проголосує за Тимошенко на наступних виборах, – прокоментував ці події для «Зорі Приірпіння» один з небагатьох депутатів, що чекали на прем’єрку разом з людьми, голова Громадського об’єднання «Народна Воля» Віктор Бархоленко. – Вони побачили, як їхня улюблениця «щурячими ходами» уникла спілкування зі своїми виборцями. Тут, зокрема, зібралися мешканці громади вулиці Тургенівської, які вже впродовж майже року «воюють» з Мельником з приводу захоплення ним землі та знищення лісу. Люди збиралися вручити Юлі «челобітную» политу своїм потом і кров’ю. Окрім сьогоднішнього тригодинного терпеливого очікування прем’єрки під стінами податкового вузу ці люди вже три місяці цілодобово проводять безстрокове пікетування, не допускаючи будівельну техніку на спірну ділянку, аби не донищили ще вцілілі дерева. Прикро констатувати – знаючи, що люди очікували на зустріч, прем’єрка втекла від них «щурячими ходами» (для цього її охорона відсунула клумбу на пішохідній вулиці).

Хочу зазначити, що порушена кримінальна справа стосовно незаконного відчуження майна державної власності з користування Податкової академії, ректором якої є Петро Мельник. Шляхом маніпуляцій ректор зробив відчуження майна з територією 5 гектарів (колишній табір ім. Макаренка в Ірпені) у власність ВАТ «Ремонтно-будівельне управління №1» (у народі – РСУ-1),  власником якого «цілком випадково» виявилася рідна сестра Мельника – Олена Володимирівна».

Олександр НАКАЗНЕНКО

Arrow
Arrow
PlayPause
prodam
Slider
ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *