Секрети вимкнення світла

Секрети вимкнення світла, ІрпіньЗазвичай відключення бувають чотирьох типів, які умовно можна назвати так: планово-ремонтні, планово-віялові, аварійно-віялові і просто аварійні. Перші трапляються дуже рідко і лише вдень (з 8 до 17 годин), коли змінюють трансформатори в «будці» або на підстанції, і про них завжди попереджають заздалегідь. Другі – це зловісний «винахід» 90-х років, метод примусового зниження навантаження на об’єднану енергомережу країни, коли частина її електростанцій зупинені через аварії або відсутності палива.

Аварійне відключення відбувається в результаті раптового виходу з ладу енергоблоку, трансформаторів або ліній електропередач. Останні два роки подібне регулярно відбувається на Донбасі в результаті бойових дій біля електростанцій. При аварійному відключенні «вирубується» все, починаючи від міського кварталу і аж до масштабів цілої області. Справа в тому, що навіть якщо місто підключене до загальної електричної мережі країни, вихід з ладу однієї з живлячих його станцій викликає дисбаланс, що загрожує новою аварією, – і тоді автоматика відключає все місто (або область).

Однак на Донбасі і тут знайшли вихід, налаштувавши автоматику на аварійно-віялове відключення. Це означає, що у разі подібних аварій автоматика вирубає не все місто, а тільки його частину. Яку саме? Ось тут найцікавіше! Багато хто напевно вже помітив, що під час віяльних відключень одні райони міста залишають в темряві частіше інших, а деяких відключення взагалі ніколи не стосувалися. Це аж ніяк не випадковість, вибір районів для відключення проводиться не в сліпу.

Секрет у тому, що вкрай небажано відключати особливо важливі об’єкти, так званої, першої категорії електропостачання. Це пожежні частини, лікарні, водоканал, телефонні станції, хімічні та металургійні підприємства, метрополітен, лінії тролейбуса і трамвая. Живлячі їх підстанції намагаються взагалі не включати в список віялових відключень, але і крім цього вони нерідко мають другу лінію електропостачання (від іншої підстанції) або власні генератори, перемикання на які відбувається миттєво і автоматично.

Такі об’єкти, як адміністративні будівлі органів влади та силових відомств, банки, торгові центри, будинки культури і театри зараховані до другої категорії електропостачання. Вони теж мають підведення резервної лінії від другої підстанції або дизель-генератори, однак перемикання на них зазвичай відбувається вручну (хоча сьогодні і туди прийшла автоматика).

Нижче за ступенем важливості об’єктів знаходяться магазини та склади, система вуличного освітлення, теле- і радіостудії, потім квартали висоток з ліфтами. Це зрозуміло, адже при відключеннях електрики відключаться сигналізація, холодильні установки, в кабінах ліфта застрягнуть мешканці. І лише в самому кінці знаходяться споживачі четвертої категорії  – райони, забудовані «хрущовками» і ще більш старими будинками в 2-3 поверхи, а також приватний сектор (крім «царських сіл», які ніколи не вимикаються). Саме вони частіше за інших страждають під час віялових відключень.

У місті кожна підстанція формує «квартал» з підключених до неї об’єктів. Звідси і ситуація, коли один житловий масив відключають від «світла», а той що стоїть поруч, яскраво горить вогнями освітлених вікон. Цікаво, що ще в 90-ті, в рамках розпочатої тоді програми віялових відключень, частина об’єктів з одного такого «кварталу» була перепідключена до підстанцій іншого. Так чинили з об’єктами особливої ??важливості, під’єднуючи їх до тих підстанцій, які відключали рідше або не відключати зовсім.

Деякі кмітливі бізнесмени, дізнавшись про це, давали декому на лапу – і теж перепід’єднували свої кафе і магазини до «блатних» підстанцій. Це робилося під приводом заміни кабелю, от тільки новий прокладали до трансформаторної будки сусіднього кварталу, копаючи для нього траншеї в сотні метрів завдовжки. Зате потім ці магазини сяяли світлом вивісок у непроглядній пітьмі відключеного житломасиву, принаджуючи до себе вечірніх покупців.

Відрізнити планове віялове відключення від серйозної аварії електромережі дуже просто – досить глянути у вікно. Якщо в житлових «вежах» сусіднього кварталу теж немає світла, погасли вуличні ліхтарі – то це вже серйозно. Якщо в трубах загурчала і пропала вода, забарахлив мобільний зв’язок (мережа може ловитися, але зв’язку не буде), вимкнулася улюблена FM-станція – значить, без електрики залишилися навіть насосна, радіовежа і серверні мобільного зв’язку. Зупинені на проспекті тролейбуси підтвердять ваші найстрашніші побоювання!

Залежно від розмірів аварії, введення в дію нових трансформаторів або налагодження ЛЕП займуть від трьох до 12 годин, а для запуску резервних енергоблоків (навіть на ТЕС) може знадобитися і кілька діб! І весь цей час ви просидите без усіх благ цивілізації, які працюють від електричної мережі. Втім, 1-2 години віялових відключень теж багато, особливо коли вони відбуваються по два рази на добу.

Як відомо, з наближенням зими в Україні обов’язково трапляється якись форс-мажор в паливно-енергетичному комплексі: то не закачали газ, то не завезли мазут, то не закупили вугілля. А між тим теплові станції виробляють половину всієї електроенергії країни. Якщо на них почнуться проблеми, то віялові відключення – це мінімум, що нам загрожує. У гіршому випадку можливі й аварійні відключення.

Крім того, під час бойових дій в країні в будь-яку мить щось може трапитися з трансформаторною будкою чи вишкою високовольтної лінії, тоді автоматика спрацює миттєво, залишивши без електрики не одне місто.

Словом, ми з вами живемо в такій країні і в такий час в цій країні, що не потрібно дивуватися будь-яким ФМ. А ще краще до них грунтовно підготуватися. Але як?

А як – читайте ТУТ.

Arrow
Arrow
PlayPause
prodam
Slider
ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *