Про ірпінського «царя-батюшку» та «плебеїв» з «патриціями»

Про ірпінського «царя-батюшку» та «плебеїв» з «патриціями»Пікетування Ірпінської міської ради Громадським Рухом «Ірпінь проти Карплюка і «нових» облич» надало чимало інформації для роздумів та системного аналізу на тему місцевої політики. Спостереження та спілкування з електоратом – прихильниками й противниками нинішньої поки що влади – підкинуло чимало цікавих думок і висновків щодо мотивацій поведінки та перспектив розвитку Ірпінського політикуму. Тож поділюся з читачами своїми спостереженнями-враженнями, отриманими від спілкування з людьми від часу офіційної відставки з посади мера Ірпеня Карплюка та двох його заступників Христюка й Семко.

Продаються: хто за землю, хто хату – а влада не винуВАТА?!

Одразу зазначу, що подібне дослідження-опитування не є репрезентативним, тож оперуватиму відносними визначеннями-порівняннями. З-поміж прихильників і противників Карплюка простежується гендерна рівність. Тобто не можна сказати, що десь очевидно більше чоловіків чи жінок. За віковими категоріями більше відставленого мера підтримує молодь (у тім числі й шкільного віку), натомість відчутна перевага старших людей в опозиційному таборі. Інше цікаве спостереження. Люди, які підходили до палаток з собаками на повідку (не бійцівських порід), здебільшого були на стороні противників «видатного інноватора» всіх часів і народів.  Ще менш популярним видається Карплюк серед велосипедистів (мається на увазі, власників велосипедів, а не прокатних). Переважна більшість велосипедистів, які зупинялися біля агітаційних наметів, із задоволенням брали нашу літературу, висловлюючи невдоволення діяльністю відставленого мера та його команди.

Власне, життєва позиція й переконання противників нинішньої поки що влади природні й зрозумілі. Інша справа – мотивації її прихильників. Це справді цікавий матеріал для психоаналізу – той випадок, коли Фрейд з Юнгом відпочивають. Один кадр назвав нас «бандєровцами» тільки за україномовні надписи на агітаційних наметах. Інший тип, очевидно сепаратиського походження, нахвалявся помститися мені за ліквідованого очільника «ДНР» Захарченка. Але це окремішні крайні випадки із потоку провладної підсвідомості. Зупинимося детальніше на загальних тенденціях.

Одна категорія прихильників Карплюка – ті, що повелися на акцію забудовників «приведи друга». Тобто відверто фінансово зацікавлені у рекламі квартир в новобудовах, а відтак у роздуванні байок про «Ірпінське диво», попри дедалі очевидніший соціальний колапс зі всезpостаючим клубком проблем в місті. Новосели (переважно зі Сходу України), які проживають в Ірпені, оформлюючи викуплені квартири, з плебейською запопадливістю захищають і вихваляють КіНОшну владу. Натомість, люди, які вже отримали право власності на своє житло, образно кажучи статус «плебеїв» змінили на «патриціїв» – по-іншому ставляться до влади та її «інновацій» – починають критично аналізувати плюси та мінуси сучасного Ірпеня.

Інша категорія прихильників влади – ті, що «вибивають» у виконкомі потрібні рішення (дозволи на комерційну діяльність, субсидії на комунальні послуги, оформлюють приватизацію землі чи квартири, в якій вже давно живуть), або ж керовані заманухою отримати земельну ділянку чи вигідну посаду. Таких налаштовують на «потрібну хвилю» КіНОшні депутати й працівники виконкому. Подібні прохачі висловлюються на підтримку влади, але без надмірного ентузіазму. Певно розуміючи, якщо їхні питання не вирішить нинішня влада, то їм доведеться звертатися з ними до влади майбутньої ­– нинішньої опозиції.

Байка про «святого Карплюка»  й недолугих приспічників

Аргументи таких прихильників Карплюка і Ко доволі трафаретно-примітивні, доходять до абсурду в стилі – «до Карплюка на місці Ірпеня була пустеля, а він зробив квітуче місто-сад», «краде, але щось робить». Коли наводиш факти винищення лісів і тотальної забудови, тоді прихильники відставного очільника відповідають у стилі: «Карплюк молодець, а то все кляті його помічники й забудовники накоїли…». Словом, середньовічна віра в «доброго» царя-батюшку та «поганих» бояр на сучасний ірпінський лад. Як не смішно, вона й зараз діє на певні категорії населення. Звісна річ, це  буде використовуватися під час наступної виборчої кампанії з обрання мера Ірпеня. Адже попри зовнішню згуртованість для обізнаних з «підводними течіями» у верхах «Нових облич» не є секретом їхня розрізненість і підкилимна боротьба за те, щоб вважатися єдиним кандидатом в мери від КіНО.

Про ірпінського «царя-батюшку» та «плебеїв» з «патриціями»

Як свідчить новітня практика, вони більше працюють будучи у відставці, аніж офіційно при виконанні. Карплюка після відставки помічають у стінах виконкому значно частіше, ніж коли він начебто працював міським головою, постійно перебуваючи в якихось відпустках та незрозумілих відрядженнях.

Про ірпінського «царя-батюшку» та «плебеїв» з «патриціями»Наразі його статус став значно вигіднішим, ніж був раніше. Тепер Карплюк може легітимно оформлювати на себе бізнес, не зобов’язаний подавати декларації, а головне, йому не треба підписувати протизаконні рішення – зараз, образно кажучи, він перетворився на «сірого кардинала» влади, загрібаючи жар чужими руками. Адже депутати з «Нових облич» та солідарних з ними інших фракцій, окрім ВО «Свобода», затято продовжують голосувати за дерибанні рішення. Що називається: Карплюк пішов, але справа його живе. І житиме, доки разом з міським головою не буде переобрано й депутатський склад Ірпінської міської ради.

 

Олександр НАКАЗНЕНКО

Arrow
Arrow
PlayPause
prodam
Slider
ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *