ПОЦІЛУЙТЕ СВОЇ ДЖИПИ… У ВИХЛОПНІ ТРУБИ

Пригадуєте, якими престижними у 70-80-ті роки були «Волги», особливо чорного кольору. Тоді на них їздили перші особи обласного та районного (і то не скрізь) масштабу. Бачачи, як тепер ці дядечки вже пенсійного віку возять цими «Волгами» буряки та картоплю з заміських ділянок (зокрема, із заплави нашого Ірпеня), розумієш всю примхливість долі та мінливість престижу. Не зорієнтувався у змінах громадсько-політичної ситуації – і ти вже не «на коні», хоч і керуєш тим самим «возом», що раніше був предметом заздрощів пересічного обивателя. «Круті» іномарки 90-х років вже давно перетворилися, якщо не на металобрухт, то на таксі. Годі й говорити, якщо на стоянках таксомоторів вже можна побачити джипи, які були ознакою шику якісь 3-4 роки тому. Не важко здогадатися, що найближчим часом така доля спіткає нині модні джипи та «Лексуси». Бо ж в Києві та довкола нього, у тім числі й у нашому Приірпінні, їх вже розвелося більше, ніж «Запорожців», «Москвичів» та «Жигулів» разом взятих. Ще трохи – й нині «круті» іномарки перестануть бути елементами престижу й не матимуть такої цінності, як зараз. А поки ж що ціну сплачують за них чималу. Кажу не тільки про грошовий еквівалент новеньких джипів, «Мерседесів», «Лексусів» і т. п… Головним чином –скільки соток та гектарів землі треба продати та скільки дерев пустити під зріз заради того, аби розбитими вулицями проїхатися на «крутому» авто, яке вже за кілька років стане грудою непрестижного металу. Поки що це у майбутньому. А зараз задля цього хтось отримав і продав земельну ділянку з цінними породами дерев (щоб виростити такі потрібно десятиліття, а то й сотні років). Хтось продав земельний пай, на якому його діди-прадіди споконвіку вирощували хліб. Не подумали власники нині модних авто, як їм «дякуватимуть» їхні діти та внуки за те, що свого часу, піддавшись швидкоплинній моді, фактично, на купу металобрухту проміняли землю на якій можна жити, будуватися чи вести селянське господарство! Як почуватимуться прийдешні покоління, живучи без доступу до природного середовища через те, що їхні нащадки (наші сучасники) продали свої землі, аби купити дорогі автомобілі?! Тобто нині блискучої, а в недалекому майбутньому іржавої купи металу. 

Бензинові, а за ними й газові авто перетворяться на раритетні, коли їм на зміну прийдуть електромобілі. Малолітражки та невеликі авто ще зможуть переобладнати на електротягу. А от машини схожі на танки, що жеруть багато пального, простіше буде здати на металобрухт. Тобто нинішні джипи, виявляться найменш затребуваними – перетворяться на «екзотичні» (як зараз «Запорожці»), а головне – економічно невигідними з огляду на споживання бензину. З цієї ж причини їх просто почнуть виживати звідусіль, де всерйоз дбатимуть про захист повітря від шкідливих викидів. 

Відтак, не здивуюся, якщо в недалекому майбутньому нині «круті» джипи, «Мерси» та «Лексуси» перетворяться на житло для безхатченків. Основною проблемою яких буде – десь ці пристанища на колесах розмістити. З міст та інших населених пунктів їх виживатимуть, як самодіяльні «малі архітектурні форми». «Пришвартуватися» у лісі чи в полі – також виявиться проблемою, оскільки природні угіддя стануть приватною власністю через те, що свого часу були продані, аби купити ситуативний предмет розкоші. Коли ще не було машин, народ вигадав приказку – поцілуй коня під хвіст. Так образно висловлювалися люди про можливі наслідки від якоїсь неперспективної чи просто безглуздої затії. Відтак, сучасних «коней», під капотом яких заховано десятки (або й сотні) кінських сил, доречно порадити цілувати… у вихлопні труби. 

 

Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *