Напередодні в Ірпені під звуки масових протестів відбулась рекордна за своєю швидкістю сесія міської ради. Буквально за п’ять хвилин було ухвалено рішення про приєднання до міста громади села Михайлівка-Рубежівка. Це означає створення об’єднаної територіальної громади. А отже незабаром на місцеву владу чекає повне перезавантаження.
Нині в місті гаряче: активісти регулярно протестують проти незаконних забудов, екологи б’ють на сполох через знищення головної місцевої річки – Ірпінь. Захлинається від транспортного колапсу і регулярно потерпає через відключення світла і води – старі мережі не витримують навантаження новобудов.
Опоненти влади поки не мають єдиного лідера, проте це не заважає їм діяти злагоджено і регулярно виходити на вулиці із протестами, приходити на “фейкові” обговорення Генплану і виявляти там морські порти. Підприємець і громадський активіст Олексій Зіневич вважає, що напередодні виборів громада має об’єднатися, аби краще захищати свої права і домогтися не лише зміни облич у владі, але й зміни підходів до розвитку міста. Як це робити – показує на прикладі власної громадської ініціативи.
– Ви є засновником Громадської ініціативи Олексія Зіневича, до якої входить низка громадських організацій. Чим вони займаються? Для чого вам, як бізнесмену займатися громадською діяльністю?
– До нашої громадської ініціативи входить три організації – «Зелений Ірпінь», «Фронт за реформи» та «Сила Молоді». Їхня мета – захист зелених зон та розвиток міста для комфортного проживання мешканців, захист від незаконних хаотичних забудов.
Ми не лише проводимо акції. Тут працює цілий штат кваліфікованих юристів, які безкоштовно забезпечують підтримку як нашим ініціативам, так і допомагають мешканцям Ірпеня у вирішенні “побутових” юридичних питань.
Я вважаю проблему забудови ключовою для міста, довкола неї вибудовуються всі інші – питання транспорту, комунальних послуг, нестача шкіл, дитсадків, лікарень. Тому комфорт ірпінчан неможливо покращити без упорядкування забудови.
Мій ключовий актив як підприємця – це група компаній, яка працює під брендом “Бест” в Київській та Житомирській областях, також низка інших фірм. Ми виконуємо важливу соціальну функцію – надаємо людям зв’язок із зовнішнім світом. Проте, в якийсь момент просто заробляння грошей перестало мене задовольняти.
– Ви монополіст з постачання послуг Інтернет в Ірпені і Бучі?
– З мене намагаються такого “ліпити”, але в цих містах є достатньо альтернативних провайдерів – до п’яти, щоб впевнено стверджувати що це є маніпуляцією. Більше того, перевірки Антимонопольного комітету це підтверджують.
– То як ви стали з просто підприємця підприємцем-активістом?
– Я занурився у підходи, якими керується міська влада при створенні умов для життя в Ірпені – і жахнувся від цинізму та ненависті до мешканців нашого міста, які панують у владних коридорах.
Роками – навіть попри формальну зміну мерів і депутатів – не змінювалося ставлення до людей та до території міста як до ресурсів для заробітку. Мені ж хотілось поставити на перше місце саме комфорт для мешканців. Саме це стало причиною організації громадського руху.
– Телеканал і інформагентство “Погляд”, якими ви володієте – це бізнес чи частина громадської активності?
– Я розглядаю “Погляд” саме як частину громадської ініціативи. У Приірпінні довгий час не було альтернативної точки зору на дії влади, на події в місті і околицях. Критика або звучала слабко, або придушувалась, або перекуповувалась.
Натомість зараз ми створили незалежний майданчик, вільний від бюрократичного, провладного кута зору, притаманного комунальним ЗМІ, де жителі Ірпеня та всіх регіонів Київської області можуть дізнатися і про гострі та актуальні події у тому числі про незаконну забудову, і про акції на захист зелених зон, і про приховані рішення міської влади.
Крім того, ми і на сторінках газети, в ефірі регулярно організуємо правові консультації. Наприклад робимо проект “Довідник свідомого громадянина”, який розкриває сутність того, з чим варто звертатися до влади, які повноваження у влади є, які питання вирішуються на якому рівні.
У кожній газеті одна сторінка присвячена підвищенню правової культури для того, щоб люди розуміли, що вони самі є джерелом влади в країні і вони обирають цю владу, і мають право вимагати.
А бізнес-активом “Погляд”, сподіваюсь, зможе стати колись у майбутньому. Ми працюємо над цим.
– Чи можна вважати незалежним ЗМІ, яке фінансує конкретний підприємець?
– Я не втручаюсь у редакційну політику, будь-хто може ініціювати будь-яку тему. Якщо редакцію вона зацікавить, якщо вона проблемна для міста, про неї напишуть чи знімуть сюжет.
– Чи можна вважати справжньою громадську ініціативу, якщо всі витрати на її утримання несе одна людина? Це виглядає забаганкою цієї людини, можливо передвиборчим штабом, не більше?
– За два роки існування ініціативи в наших акціях взяли участь тисячі людей. І це були акції щодо проблем, дуже важливих для мешканців міста, тому нам не доводилось жодного разу порушувати принцип не оплачувати участь у мітингу чи пікеті.
Оплатити сцену і звук для акції – звичайно, я це роблю, зарплата юристів – так, це теж мої гроші, які я заробив, з яких попередньо сплатив податки і які витрачаю на власний розсуд. Так само, як і друк газети чи зарплата журналістів і техніка для телеканалу.
Тобто прямі “виробничі” витрати покриваю я. Але це не має нічого спільного із організованим виведенням бабусь чи тітушок, чим регулярно займається нинішня і попередня влада міста.
– Скільки власних коштів ви витрачаєте на утримання громадської ініціативи щомісяця?
– Це значна частина мого особистого доходу, яка обраховується сотнями тисяч гривень.
– Чи плануєте ви брати участь у виборах до ради об’єднаної територіальної громади, які мають бути оголошені після створення ОТГ із Михайлівкою-Рубежівкою?
– Давайте дочекаємось офіційного оголошення дати виборів і календаря, подивимось на реакцію влади, на те, як буде реагувати громада. Ініціатива не створювалася для підтримки якогось кандидата чи партії.
Тому якщо ми побачимо, що декілька кандидатів в мери чи учасників перегонів до міської ради будуть сповідувати такі ж цінності, як у нас – не бачу проблеми в тому, щоб публічно їх підтримати.
– Тобто у Олексія Зіневича зараз немає команди, яка готова йти в міську раду, а він сам не буде балотуватися на мера?
– Сьогодні є команда, яка реалізує проекти в рамках громадської ініціативи. Є люди, які фахово розуміються кожен у своєму секторі – в екології, фінансах, питаннях розвитку молоді, будівництві, правових питаннях. Чи ця команда саме в такому складі готова йти на вибори? Очевидно, зараз про це говорити зарано.
Утім, ми вирощуємо в своєму середовищі нових лідерів, придивляємось як до молоді, так і до досвідчених фахівців. Тому впевнений, що коли прийде час формувати список і буде ухвалено якесь конкретне рішення – достойних людей буде більше, ніж достатньо. Кожна людина матиме змогу взяти участь у роботі команди на тому чи іншому напрямку.
– Чи є партія, якій ви симпатизуєте більше за інших?
– Є цінності, які я готовий підтримувати і поділяти. Це боротьба із хаотичною забудовою міста Ірпінь, створення комфортних умов для його мешканців. Якщо така позиція є – ми на одній стороні барикад, ми готові надавати свою інфраструктуру для цього. Але я бачу своє завдання трохи ширше, ніж встати перед виборами під якісь конкретні прапори.
Наша задача – стимулювати людей до того, щоб вони в принципі розуміли свої права і були активними. І тоді вони матимуть набагато більше шансів ці права захистити. Чи буде це партія, чи буде це громадська ініціатива Олексія Зіневича – не важливо.
– Чому ви ведете громадську активність в Ірпені, а живете в Бучі?
– Я в Ірпені народився, працюю, тут вчився в податковій академії. Це моє рідне місто. Але жити мені тут некомфортно, бо я бачу, як воно знищується. Тому п’ять років тому перебрався в Бучу.
Поки що в Ірпені немає такого місця, де ти гарантовано можеш на тривалий час розраховувати на затишок і комфорт. Це почалось не рік і не два тому, а приблизно сім-вісім років тому, коли почалась перша хаотична забудова, коли у кожних кущах почала з’являтись багатоповерхіка.
– Коли ви говорите, що ваш опонент це влада – мається на увазі екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк?
– Ми боремось напряму із Карплюком, а також із клептократичною системою, яку він вибудував – це система тотального “дерибану” землі, її забудови та перерозподілу та розкрадання бюджетних коштів, яких стало набагато більше через децентралізацію.
Це система, яка крутиться навколо однієї людини і навколо збагачення однієї родини та так званих друзів. І останні фейкові “слухання” по Генплану це підтвердили – ті переведення нових ділянок під забудову, які там є, належать або компаніям Карплюка, або його оточенню.
– Існує думка, що Громадська ініціатива почалася через особистий конфлікт Зіневича із Карплюком. Чи так це?
– Навіть якщо збоку поглянути на цю тезу, то виглядає трохи дивно: людина захищає зелені зони, організовує людей боротися проти забудови, утримує телеканал, надає правові консультації – виключно заради “помсти” своєму колишньому знайомому? Мені здається, це були б ознаки психічного розладу.
Так, об’єктивно поштовхом послужили обставини, коли перед минулими виборами Карплюк “обілечував” всіх підприємців в місті, прийшов до мене, а я відмовився давати гроші на кампанію. Відтоді мені і моєму бізнесу в місті було оголошено війну.
Але бізнес-інтереси не грають зараз ключової ролі, адже якщо місто буде жебрати, то й бізнесу тут робити нічого. Я хочу звернути увагу, що веду бізнес у майже 100 населених пунктах, і для мене як бізнесмена світ на Ірпені не зав’язано.
– Які у вас стосунки із кумом Карплюка, мером Бучі Анатолієм Федоруком?
– Нормальні, робочі стосунки.
– Тобто “система Карплюка” вас бентежить, а “система Федорука” – ні?
– Я бачу суттєві відмінності в системі Карплюка і Федорука. І всі їх бачать, хто володіє інформацією щодо Ірпеня і щодо Бучі. Федорук не має абсолютної влади в Бучі. Добре це чи погано, але там завжди є конфлікт між радою і мером. І я вважаю це демократичним підходом.
Хоча, звичайно, до окремих людей в Бучанській міській раді є багато запитань, в тому числі і в правоохоронців.
– Вас нещодавно звинуватили в незаконному захопленні чи виділенні на підставних людей землі в Бучі. Можете прояснити, що це за ситуація?
– Більше того, “карплюківці” навіть пікетували цю будівельну ділянку і порозмальовували паркани моїх сусідів нецензурною лайкою. А також нібито почали висувати ультиматум, що не голосуватимуть в Бучанській міській раді, якщо та не забере в мене ділянки.
Якщо коротко, то ця історія тягнеться з 2013 року, коли я і мої родичі вперше скористалися законним правом на виділення ділянок під індивідуальну забудову, і от останні 5 років триває процес приведення до ладу документів.
Якщо хтось хоче сказати, що це “корупційна схема”, то якась вона не надто ефективна: в місті вже змінилась міськрада, а віз так і не зсунувся з місця.
Чому, якщо людина будує приватний будинок за законно зароблені гроші, її називають “незаконним забудовником” – мені незрозуміло.
– Під час нещодавньої акції під Ірпінською міською радою ви виходили на протести разом із групою молодиків, яких деякі мешканці Ірпеня називали “тітушками”. Скажіть, що це за люди, який стосунок вони мають до міста і чому саме їх долучили до акцій протесту?
– Треба чітко виділити, хто саме називає ветеранів АТО “тітушками”. Це представники нинішньої влади, поплічники Карплюка і компанії. Так, їм некомфортно, що під час сесії під ґанком мерії стоять люди із фаєрами.
Так, вони самі розуміють, що “розігрівають” місто своїми “фейковими” слуханнями, своїм бажанням роздерибанити залишки зелених зон під чергові висотки. І звісно їм хочеться максимально дискредитувати будь-які протести.
Сьогодні їм “не такі” протестувальники, завтра “не такі” стануть жителі Ірпеня.
Тому ми вважаємо бурхливу реакцію влади добрим знаком – це означає, що ми все робимо правильно.
А щоб запобігти таким акціям у майбутньому, я б порадив мерії провести реальні громадські слухання щодо генплану і встановити мораторій на забудову міста щонайменше на найближчі 5-7 років. Давайте розберемось із тим, що вже заплановано і набудовано, налагодимо інфраструктуру – і після цього повернемось до забудов. Інакше колись зелене місто просто перетвориться в банальне бетонне гетто.
Спілкувалася Юля СВІЧКОГАС
