КОЗАЦЬКИЙ ДВОБІЙ ЗА НОМЕРОМ 20

За десять років існування ВФБМ, 150 разів українські спортсмени піднімалися на найвищу сходинку пошани на різних чемпіонатах світу та Європи. Тобто, ми виховали 150 чемпіонів, а загалом всіх медалей звичайно більше.

На молодіжному чемпіонаті світу, що відбувся в угорському місті Сегеда, збірна України посіла перше загальнокомандне місце. Змагання включали три види контакту карате: поверхневого – лайт, дозованого – семі, повного – фул. А також формальних та довільних технічних комплексів. Цей чемпіонат зібрав близько тисячі учасників з дев’ятнадцяти країн світу. Українська збірна за представництвом виявила другою після угорців – 89 учасників. Проте це не завадило нашим спортсменам вибороти першість здобувши загалом 103 медалі – 47 золотих, 27 срібних та 29 бронзових.

 

Які ще види входять до ВФБМ?

 

Декілька напрямків з китайської та японської культури. Входять і національні види бойових мистецтв. Нещодавно легалізований Держкоммолодьспорттуризмом абсолютно молодий вид спорту “Козацький двобій” за номером 20 у єдиній спортивній класифікації дозволу видів спорту, які нині практикуються в Україні.

ВФБМ не стильова організація якогось напрямку. Вона об’єднує фізичну культуру китайського, японського та нашого національного напрямку. Згідно дозволу Міністерства юстиції. сюди входять карате, козацький двобій, собор, сварга, хрест, спас, бойовий гопак.

 

Розкажіть докладніше, що це за бойові мистецтва?

 

Собор – це давньо-новітній християнський козацький стиль бойового мистецтва. Він започаткувався ще в стародавній Русі. Соборний стиль кращих бойових мистецтв. Його використовували ще ті племена, які об’єднувалися навколо Перуна для захисту своєї території (тому соборний стиль). Він особливо розвинувся саме за козацької доби. Тобто, коли козаки стали воїнами, і ставили завдання не лише охороняти свої кордони, а й дбати про спасіння власної душі. Тоді він став християнським стилем. Віра набула повного патронажу у всіх діяннях, які проводять бійці. Наскільки козаки були віруючими хочу проілюструвати зі Звичаєвого статуту. Перший пункт його звучить так:

 

Хто хоче бути четвертований і колесований за Хреста,

В будь-яку секунду померти за Бога й Україну,

Не боїться смерті, боятись її нічого, бо вона прийде поза твоїм бажанням,

То ти – козак, ставай у наші ряди.

 

Тобто сильна віра була основою козацької звитяги. Останніми роками йде поєднання фізичного виховання з національною патріотичною культурою. І це незважаючи на значні успіхи у напрямку східної культури. Проте ми відтворюємо історичне коріння нашої фізичної культури, яка була надзвичайно звитяжна. Ми ж знаємо, що будь-який двір Європи мав за честь мати в охороні українця-козака. Оскільки він володів високим бойовим мистецтвом. Але ж це не було східне мистецтво китайське, японське чи корейське. Козаки мали свою бойову культуру.

Тому дуже приємно, що легалізовано козацький двобій. Є п’ять основних його стилів, які розвиваються нині в Україні. Бойовий гопак з центром у Львові, спас – у Запоріжжі, сварга – в Івано-Франківську, Хрест – у Тернополі, собор – у Києві. Відтворенням останнього займаюся я особисто.

 

Які змагання проводяться з цього виду?

 

У плані-календарі на 2001 рік є змагання з козацького двобою. Після Дня Незалежності у Запоріжжі – першість. Кубок України – у вересні у Львові. І головний захід – перший чемпіонат України з козацького двобою відбудеться у Києві у листопаді, як спортивно-культурний захід “Козацька слава”. Організатори цих змагань – Всеукраїнська федерація бойових мистецтв разом із різними школами під патронатом Держкоммолодьспорттуризму.

 

Чим відрізняється українська бойова культура від інших?

 

Особливість національної школи – динамічні округлі рухи. А не статичні з концентрацією сили, як це у східних школах. Я не можу сказати, що це танок. Але можна так сказати, що школи національного спрямування мають більш виражену динамічну хвильову структуру, ніж школи східного спрямування, які спрямовані на серйозні статичні позиції і концентрацію сили за малий проміжок часу. Концентрація сили є, звісно, і наших напрямках. Але більше такої вільної динаміки основаній на природності рухів слов’ян.

Коли козак навприсядки бігав між кіньми, зрізав попруги і стягував за ноги вершників. Це яку підготовку потрібно мати?! Годинами тренуються навприсядки. Або з землі застрибувати на коня й скидати вершника. Діапазон технічних дій козацького двобою дуже великий. Який формує, врешті-решт, особистість бійця і не тільки фізичну.

Це не так просто – створити правила, зібрати по крихті ці знання з козацького вишколу. Бій – це вершина реалізації майстерності. Реальному бою передували тренувальні вишкільні процеси. Опанування елементами, перевірка елементів у парах. Це і є спорт. Відпрацювання техніки стоячого воїна, повзаючого (підрізали попруги в коней), стрибаючого на коня, боротьби. При цьому не пошкодивши власний організм, бо його треба зберегти для бою.

На основі цієї козацької підготовки ми виокремили п’ять сходинок, й, наскільки у нас є знання, створили змагальний процес максимально наближений до змагань козацької доби. Хоча він не статичний – ми будемо його вдосконалювати.

 

Що це за п’ять сходинок змагального процесу?

 

Перша – козак в козацькій формі показує свою звитягу – вільне володіння елементами національної бойової школи. Ми ввели козацьку термінологію – називається однотан. Судді оцінюють його.

Друга сходинка – демонстрація чим козак володіє у формальних комплексах. Завчасно визначений і заявлений до суддівської колегії перелік вправ. Судді просять виконавця ще розшифрувати, що це значить.

Третя сходинка – технічний бій. Це коли обумовлено хто і як нападає. Суперник захищається своєю школою, своїм стилем в обумовленому поєдинку.

Четверта – козацькі ігри. Це перевірка швидкісно-силових якостей бійця на основі давніх козацьких традицій. Наприклад, хто більше разів за певний проміжок часу доторкнеться один одному до оселедця. У підсумку виявляться реакція бійця. Є перетягування палиці. Боротьба навхрест за пояс – хто кого більше кине за певний проміжок часу. Або високо чіпляють шматки матерії – хто дострибне ногою. Багато видів козацької гри. Цю систему можна розвивати нескінченно. Тому, що вона заснована на наших природних рухах. Це не боротьба з якимось драконом, що нам не зрозуміло. А це наші рухи, які формують звитягу. Залізти на стовпа, щоб зняти, скажімо, півня.

П’ятий вид – це вже сам двобій. Може бути з легким, дозованим та повним дотиком (герц – по-козацькому). Обов’язково в рукавицях. Бій руками й ногами.

 

Проводяться змагання з використанням зброї чи коней?

 

Змагання поки що не проводяться, тільки показові виступи. Ми плануємо ввести козацькі ігри з кіньми, а також з імітаторами шаблі. Для цього потрібні спеціальні доповнення до правил. Але як показові виступи, ми таке вже проводимо.

 

Яким чином визначається переможець змагань з козацького двобою?

 

За кількістю балів у різних видах. Але абсолютний переможець – претендент на звання майстра спорту повинен набрати найбільшу кількість балів абсолютно у всіх п’яти сходинках. Хоча спортсмен може виступити й перемогти у якомусь окремому виді. Але він ніколи не буде мати звання майстра спорту чи розряд. Оскільки, ми вважаємо, щоб бути майстром з козацького двобою, потрібно мати комплексну підготовку з оцінку всіх видів. Уміти показати техніку, і прийоми, і швидкісно-силові здібності, і нарешті проявити бійцівський дух у козацькому двобої. Цим і відрізняються правила козацького двобою від інших видів спорту. Бо можна було б взяти доброго боксера чи кікбоксера. Він би переміг у двобої й претендував на якесь звання. Чи гарний танцюрист показав би техніку й став майстром спорту. Ми від такого підходу відмовилися. Майстер з козацького двобою повинен бути справжнім козаком лицарем у всіх відношеннях. Цьогорічні змагання вже зможуть принести переможцям у своїх вагових категоріях перші звання майстрів спорту.

 

Скільки загалом людей займається цим видом спорту?

 

Складно сказати. У нас такого реєстру поки що немає. Ми тільки почали його створювати. Адже козацький двобій, як офіційний вид спорту тільки-но народився. Ми виробляємо культуру виду. Це надзвичайно складно. Для цього буває потрібно роки й десятиліття. Але ми вже маємо основу – надзвичайний потяг нашої молоді до фізичної культури з національним спрямуванням. Бо ми ж тут народжені. Якими б не були гарними фізичні види культури інших країн, все ж таки – то чужа культура.

Ми провели вже п’ять фестивалів турніру під назвою “Козацька слава”. Це всестильовий захід, де були представники і східних видів, і національних видів. Провели шість суто національних козацьких фестивалів і турнірів. Тому не можна сказати, що з нуля розпочали цю справу. Козацький двобій з нуля народжується по формі, але не з нуля по суті.

Наша федерація вже підготувала 150 чемпіонів світу та Європи та переможців міжнародних турнірів – вражаюча цифра. Вона свідчить про надзвичайний дух українських бійців. І живемо ми не краще, і досвіду маємо не більше, і знань про східні культури менше тому, що вчимося у їхніх представників. Але – ми перемагаємо! Про що це говорить? Що в нас є козацький дух! Але яких би успіхів ми не досягали в цих видах на світовій арені, все одно – це експансія чужої культури. Ми це вже зараз визнаємо. Тому такі близькі для нас спроби аматорів, що займаються нашою фізичною культурою. Вони безумовно загалом сприятимуть формуванню нашої нації, зростанню національної гідності.

Хочемо створити збірну команду з козацького двобою, яка б виступала проти збірної з карате, кунфу, теквондо, інших видів єдиноборств.

 

За правилами козацького двобою?

 

Ні, нехай буде за їхніми правилами. Але це повинна бути команда з козацького двобою. Виступати, приміром, у змаганнях з карате за правилами карате, у кунфу – за правилами кунфу і т. ін. Наша команда буде й так вигравати, як ми й зараз виграємо. Бо виграють же – українці.

 

Що насамперед зараз потрібно для становлення козацького двобою як офіційного виду спорту?

 

Потрібна інформація й пропаганда. Ми бачимо по телебаченню та чуємо по радіо все – тільки не національні види фізичної культури. Нам потрібно працювати, щоб формувати націю. Я свято вірю, що козацький дух спить у багатьох наших людей. Треба його пробудити. Кожен будитиме по своєму. Ми це робимо фізичною культурою.

Якщо ми на зорі незалежності вперше виїздили в світ. І в мене запитували, що таке Україна. Вони вже на третій день змагань зрозуміли, що це. Коли ми до фіналу вийшли, сказали: Україна – це добре. Зараз вже не запитують, а з обіймами приймають українських майстрів бойових мистецтв. Бо перемагаємо. Маємо соціальні негаразди, але ж який потенціал. Американці кажуть, що українських генотип один з кращих у світі. Хоча ми попрацювали так, що стали однією з найбідніших країн.

 

Як я розумію, на відміну від деяких видів спорту ваша федерація не асимілює “найманців” з інших країн (переважно кавказьких) для виступів під прапором України.

 

Однозначно – ні. Ми самі з шести років виховуємо спортсменів. Вони проходить всі щаблі підготовки і стають справжніми бійцями. У нас першості серед дітей збирають близько 500 учасників.

 

Якщо хтось захоче з дітей чи з дорослих залучитися до цієї справи, як це краще зробити?

 

Нехай зв’яжеться з нашою федерацією по телефону в Києві – 517-33-27. Фактично наші структури вже є в обласних та багатьох районних центрів. Ми зараз через Держкоммолодьспорттуризм проводимо аналіз. Будемо формувати середовище для вже офіційного розвитку виду. Раніше вони розвивалися на аматорському рівні, як осередки козацтва, спортивні гуртки і т. ін. Зараз Всеукраїнська федерація бойових мистецтв концентратор і організатор цього середовища.

 Спілкувався Олександр НАКАЗНЕНКО

 З сайту “Майдан”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *