Ірпінчани вшанували пам’ять Катерини Білокур

7 грудня виповнилася 115 річниця від дня народження народної художниці з світовим ім’ям і незвичайною долею, уроджениці с. Богданівка Яготинського району Катерини Білокур.

З цієї нагоди 5 грудня делегація митців Приірпіння – Народний ансамбль старовинної козацької пісні «Хортиця» разом з директором Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолієм Зборовським під куруванням художнього керівника обласного центру творчості Ніни Пилипівни Михайлишин –  рушила на святкування ювілею в її рідне село, вклонитися на могилці і вшанувати пам’ять художниці.

Не маючи професійної художньої освіти, Катерина Білокур створювала полотна, якими захоплювалися ключові митці початку минулого століття, зокрема, Пабло Пікассо – був у захопленні від робіт української художниці. Коли в 1954 році він побачив її на виставці, сказав, що її роботи геніальні.

Катерина Білокур майже все життя прожила у Богданівці. Відсутність 7-річної освіти зруйнувала її намір стати акторкою, тому вона почала малювати. Всесвітньо відомими є її натюрморти, де зображені квіти, хоча також художниця малювала пейзажі і портрети. Попри те, що картини Білокур експонувалися на численних виставках в СРСР і за кордоном, вона постійно мала конфлікти за власне право «малювати чортів», як висловилась одного разу її мати.

Отже, о 8 з Ірпеня впевнено стартував автобус,  і тут таки на переїзді змушений був зупинитися через проїжджаючий поїзд. В автобусі піднялося обурення… але поїзд швидко проїхав, шлагбаум було піднято – і більше жодної перешкоди на шляху ми не зустріли.

О 10 годині вже були у Богданівці, біля могили Катерини Білокур.

Делегація митців Приірпіння на батьківщині Катерини Білокур

Білокур Катерина Василівна народилася 25 листопада (7 грудня) 1900 року в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії. Померла10 червня 1961 року в с. Богданівка, Яготинський район, Київська область.

Делегація митців Приірпіння на батьківщині Катерини Білокур

Її картини народжувалися в полях, в домашніх справах, які вона щоденно мусила виконувати в обмін на дозвіл трішки помалювати.

Делегація митців Приірпіння на батьківщині Катерини Білокур

Пофотографувавшись і вклонившись великій художниці, поїхали до музею-садиби Катерини Білокур,«Яготинський історичний музей», де вдалося потрапити на екскурсію. Потіснивши присутніх , всім вдалося послухати цікаві факти життя художниці, які розповідала завідуюча музеєм Ольга Олександрівна Шаповал.

Делегація митців Приірпіння на батьківщині Катерини Білокур

По закінченню екскурсії наш ірпінський ансамбль старовинної козацької пісні «Хортиця» спонтанно прийняв рішення заспівати. Від слова до діла не зайняло багато часу. Всі з радістю погодилися і хата наповнилася живим народним піснеспівом.

За першою попросили другу, а потім і третю.

В цей день в Яготині пройшов мітинг пам’яті до 115-ї річниці дня народження народної художниці, а о 13 годині концерт, виступити на якому було запрошено «Хортицю».

Делегація митців Приірпіння на батьківщині Катерини Білокур

До речі, Ольга Олександрівна Шаповал розповіла по секрету, що в одній з хат неподалік хатини Катерини Білокур, де жила Євдокія Редька, було знайдено репродукцію картини В. М.  Васнєцова «Аленушка», імовірно написаної рукою Білокур. Істина встановлюється.

Делегація митців Приірпіння на батьківщині Катерини Білокур

Дружина Миколи Кагарлицького Ольга була і в будинку-садибі і на концерті, де наголосила на важливості перевидання книги про Катерину Білокур в контексті листів і переписок збережених її чоловіком. Пані Ользі влаштували сюрприз – вручили рішення про перейменування однієї з вулиць Богданівки на вулицю Миколи Кагарлицького.

Делегація митців Приірпіння на батьківщині Катерини Білокур

В Будинку культури, де й відбувся концерт, повсюди висять малюнки маленьких шанувальників послідовників творчості Катерини Білокур.

Виступи колективів дивіться на відео.

В Ірпені збереглися листи переписки Катерини Білокур з Матвієм Олексійовичем Донцовим, де, серед іншого, вона говорить, що хотіла б мати будиночок в Ірпені.

Творчість художниці належить до найкращих надбань української культури ХХ століття, вона стала предметом вивчення й дослідження мистецтвознавців.

 

Автор: Надія ФЕДЦОВА

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *